Наші кращі хлопці гинуть на цій підступній війні. На превеликий жаль, не завжди є можливість евакуювати їх, поранених, з полю бою. Трагічна звістка про загибель єдиного сина прийшла в серпні в совіньйонівську родину активіста та волонтера Олега Макарова та відомої в Україні дизайнерки Аліни Маршал. Незабаром у Таїровому на одному з житлових будинків може з’явитися мурал пам’яті Героя.
«Наш син Остап пішов на війну добровольцем. Я не змогла його зупинити, та ніхто в світі, жодна сила не змогла би стримати Остапа!» — розповідає Аліна.
Група, до складу якої входив Остап Макаров за позивним «Макар», кілька діб виконувала бойові завдання в сірій зоні, фактично на підконтрольній противникові території. Група була викрита, бійці попали під ворожий вогонь та почали відходити через заміноване поле, витягуючи поранених побратимів.
Остап теж був поранений, проте з останніх сил тягнув на собі ще більш «важкого» бойового товариша.
Врятувати воїнів могла б тільки евакуація, були спроби її організувати, але через безперервні обстріли та щільність мінних пасток це виявилось неможливим. Неможливим, бо не було спеціальної евакуаційної техніки, яка б допомогла повернути хлопців…
Бійці пролежали декілька діб у посадці. Тим часом ворог підпалив заміновану територію, на якій переховувались поранені. Останнім часом ця практика поширюється росіянами: вони підпалюють заміновані поля та посадки, намагаючись влаштувати пекло українським бійцям.
З цього пекла Остапа та його побратима забрали вже згорілими…
«Нашого сина не змогли витягнути з пастки та врятувати, — говорить батько Героя Олег Макаров. — Проте наша родина хоче допомогти врятувати інших наших дітей, щоб їхні батьки не отримували таких звісток».
Олег Макаров і Аліна Маршал з початку війни волонтерили, допомагаючи армії, але ця допомога була суто речова. Тільки після цієї трагедії вони вперше відкрили збір саме коштів, бо зараз їхня найголовніша мета — придбати для порятунку наших воїнів броньовані медичні евакуаційні машини надвисокої прохідності.
«Таких поки що немає в ЗСУ, — стверджують батьки «Макара», — але вони є в Фінляндії, й у нас є можливість їх звідти привезти».
Ці автівки зможуть пробиратися у саме пекло, їздити крізь вогонь та по мінним полям, бездоріжжю та навіть болотам. Вони обладнані базовим знаряддям для надання первинної медичної допомоги на шляху з пекла до шпиталю.
Одну з цих рятувальних всюдихідних автівок Олег і Аліна хочуть назвати «Макар» — на честь свого сина.
«Спільно куплені машини будуть передані на фронт прямо звідси, з нашої Таїровської громади. Все буде прозоро та відкрито. До кожної такої машини можна і потрібно буде доторкнутися перед їх відправкою на фронт», — запевняє Олег Макаров.
Аліна Маршал доповнює свого чоловіка:
«Це буде наче наш спільний Оберіг для наших дітей… Бо в кожній із цих машин буде частинка теплоти наших батьківських рук і сердець».
Батьки Остапа «Макара» назвали цій збір «Я ПРИКРИЮ!». Його мета: 1 500 000 гривень на 3 медичних евакуаційних всюдихода. Місія: порятунок наших хлопців ¬— С ПЕКЛА БОЮ ДО ШПИТАЛЮ!