Connect with us

Top

АЛЕЯ ГЕРОЇВ | ТАЇРОВСЬКА ГРОМАДА ВШАНОВУЄ ПОДВИГИ СВОЇХ ЗАХИСНИКІВ

10 саджанців каштанів висаджені 7 квітня в парковій зоні Таїрового — на честь десяти найкращих синів Таїровської громади. Таким чином в селищі з’явилась власна Алея Героїв — для того, щоб пам’ятали теперішні та прийдешні покоління ім’я кожного з них, щоб розуміли, якою ціною нам дістається свобода та мирне небо над головою. Кожне з цих молодих дерев символізує окремого воїна, загиблого у війні з російським агресором у весь період протистояння, починаючи з 2014 року.

У сумній та водночас урочистій церемонії закладання Алеї взяли участь представники місцевої влади та родичі загиблих героів: дружина сержанта Юрія Нерубайського Олена та мати старшого солдата Володимира Німірського Наталія.

Ось повний перелік Героїв, на честь яких закладена Алея:

• Биков Іван Іванович (16.09.1991 — 08.03.2022)

• Німірський Володимир Максимович (13.12.2000 — 05.12.2022)

• Нерубайський Юрій Вікторович (14.05.1992 — 18.03.2022)

• Бреслов Денис Юрійович (16.03.1990 — 29.07.2022)

• Коломієць Антон Васильович (16.12.1988 — 20.12.2022)

• Бузейніков Сергій Миколайович (23.03.1992 — 25.01.2015)

• Кіфоренко Борис Борисович (11.04.1974 — 29.08.2014)

• Лабуткін Дмитро Віталійович (11.12.1986 — 16.02.2015)

• Кокурін Сергій Вікторович (01.01.1978 — 18.03.2014)

• Шмалько Олександр Васильович (02.10.1961 — 17.05.2015)

П’ять з десяти наших героїв загинули в перші два роки війни — в 2014-2015 роках. Так, майже через 4 дні після сумнозвісного псевдореферендуму в Криму, 18 березня 2014 року від рашистської кулі загинув Сергій Кокурін. Він займав посаду начальника відділення забезпечення топогеодезичного загону у Сімферополі. На момент анексії Криму, коли російські військові пішли в атаку, Кокурін став на захист своєї військової частини. Він офіційно вважається першою жертвою російсько-української війни, а міф про те, що Крим був взятий без жертв, зовсім не відповідає дійсності. Сергій Кокурін нагороджений орденом «За мужність» посмертно.

Ще однією жертвою став капітан-лейтенант Дмитро Лабуткін. До анексії Криму працював у Севастополі заступником редактора телекомпанії «Бриз» ВМС України. Загинув у лютому 2015 року під час бойових дій в Дебальцево, коли знімав репортаж. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького посмертно.

Командир взводу, молодий лейтенант Сергій Бузейніков загинув біля Мар’янки 25 січня 2015 року. Тоді так звані ополченці ЛНР підірвали біля блокпосту, де перебував Сергій, начинену вибухівкою машину. Це трапилось саме в Тетянин день. У Героя залишились дружина Тетяна та маленька дитина. Одній з вулиць «Царського Села» в житловому масиві «Дружний» дали ім’я Сергія Бузейнікова.

Бойовий командир окремої бригади зв’язку полковник Борис Кіфоренко загинув, коли виводив свою бригаду з Іловайського котла. Він потрапив під ворожий артилерійський обстріл, був поранений, але його життя остаточно обірвав військовий рф — пострілом у голову.

Розповімо і про тих Героїв, які загинули вже під час повномасштабного вторгнення рф в Україну. Черкащанин Юрій Нерубайський створив сім’ю та придбав квартиру в одній з новобудов Таїровської громади — у житловому комплексі «Таїровські сади». З першого дня війни прийшов до лав ЗСУ, став на захист України, своєї молодої родини та свого трьохтижневого синочка. Загинув у Миколаєві внаслідок ракетного бомбардування росіян. Йому було всього 29 років.

Теж 29-річний сержант Іван Биков із Сухого Лиману загинув під Вознесенськом. У чоловіка залишилися літні батьки, дружина та півторарічна донька.

Мешканець Червоного Хутору Володимир Німірський не дожив до свого 22-го дня народження буквально кілька днів. Незадовго до загибелі він приїжджав додому та натякнув матусі, що, скоріш за все, вже не повернеться.

Серед загиблих героїв — відомий журналіст, член Національної спілки журналістів України Антон Коломієць. До війни працював режисером ранкової програми на Суспільне Херсон. Після окупації Херсонської області в якості ВПО переїхав разом із родиною до Таїровської ОТГ, де орендував квартиру в «Радужному», а сам пішов на фронт. 20 грудня 2022 року він загинув у бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку. В «Радужному» залишились дружина з двома синами.

Можна багато розповісти про кожного героя. Кожний з них — це окрема історія. Та безумовно, цю історію треба розповідати, треба пам’ятати. Зокрема, через спогади рідних та близьких героїв. Так, не можливо без сліз слухати спогади Олени Нерубайської та Наталії Німірської про своїх найдорожчих людей. І, здається, що вони досі живі та спостерігають за нами.

Отже, про українських героїв — з перших уст у нашому сюжеті.


Підписуйтеся на наші канали:
Telegram | Viber
YouTube | Facebook

Continue Reading

АКТУАЛЬНЕ