На майданчику біля «Таврії» лунають наживо українські пісні. Перехожих зустрічають молоді хлопці та дівчата з жовто-блакитними прапорами, які можна придбати. З обох боків розташовані намети з усіляким товаром: переважно сувенірами, патріотичною символікою, речами, зробленими власноруч. Тут можна зустріти і картини, написані викладачами мистецької школи, і ляльки-мотанки, зроблені педагогами та дітьми, і паски, випечені майстринями з «Журавлика» спеціально для ярмарку. Бо на порозі Великодній тиждень.
Зазвичай саме так останнім часом проходять благодійні ярмарки в Таїровому. Організовують їх власними зусиллями педагоги-митці місцевих комунальних закладів позашкільної освіти. Роблять це, аби допомогти нашим військовим. Ця мета не узагальнена, а цілком конкретна. Гроші збираються на потреби артилерійського підрозділу 37-ї бригади морської піхоти, яка зараз відбиває напад російських військ на Херсонському напрямку.
Саме в цьому підрозділі служить чоловік співробітниці Центру культури та дозвілля Ольги Бланар. Тому про потреби підрозділу таїровські митці знають не з чуток. Ольга розповідає, що нещодавно автівка, на якій бійці евакуювали поранених, попала під обстріл. На щастя, без жертв, але машину вже не відновити. Хлопці звернулися по допомогу, бо без автівки втратили мобільність, а це неприпустимо на передовій.
Таїровські митці вирішили влаштувати вже третій за останні місяці ярмарок, щоб зібрати гроші на машину. Керівництво громади підтримало ідею та сприяло в організації заходу.
– Нажаль, враховуючи постійний ворожий ракетний терор, ми не можемо анонсувати такі заходи заздалегідь, – розповідає директор Таїровської школи мистецтв Віталій Заварзін, – тільки за три години до початку заходу. Тому на наші ярмарки приходить не так багато людей, як нам хотілось би.
Віталій Заварзін. Фото з соцмереж
Дійсно, людей приходить мало. Збирати гроші дедалі стає все складніше. Проте організатори ярмарку не зневіряються, навпаки – самі кидають у скриньку, що стоїть у центрі ярмаркового майданчику, власні кошти: хто 100, хто 200, хто навіть 500 гривень. І це при дуже маленькій педагогічній зарплатні, коли мова – про виживання…
Підходжу до директорки Центру культури та дозвілля Лариси Попової. Виявляється, у неї на фронті зять і онук. Дуже хвилюється, кожного дня чекає на дзвінок від рідних людей. Каже, що не змогла б зупинити онука, відмовити йти на війну, бо він – справжній патріот. Але на бабусиному серці щодня не спокійно…
– Ми від щирої души збираємо допомогу нашим хлопцям, бо без них хіба була би в нас можливість у такий сонячний день зібратись, спілкуватися, співати пісні, вірити в майбутнє? – каже пані Лариса.
З імпровізованої сцени лунає «Біля калини плакала мати». Виконує цю чудову пісню ансамбль народників «Мрія» Таїровського центру культури та дозвілля.
До речі, ще три співробітника центру теж зі зброєю стали на захист держави. Це організатор культурного дозвілля Микола Волошин, керівник вокального гуртка Максим Левицький та режисер центру Олег Шевчук. Усі троє пішли служити з самого початку повномасштабної війни. Микола та Олег вже повернулись, а Максим зараз проходить реабілітацію після поранення.
Ось вже ярмарок добігає кінця. Учасники потрохи збирають нерозпродане, відкривають скриньки, перераховують гроші. Цього разу дуже небагато – всього 3400. На першому ярмарку, що проходив взимку, було зібрано 8500 гривень. Тоді доклали ще власні кошти та купили військовим дрони. Зараз на автівку, звісно, не вистачить. Але збір не закритий. І прагнення підтримати військових не слабшає. Одразу після ярмарку Ольга Бланар вирушила на Херсонщину, щоб привезти своєму чоловікові та його побратимам смачні таїровські паски. Бо правду говорять: без міцного та згуртованого тилу не може бути сильного фронту…
Долучитись до збору на автівку для бійців артилерійського підрозділу 37-ї бригади морської піхоти ви можете своїм донатом: