Галина Олександрівна Акерман, дружина нащадка перших німецьких колоністів у Люстдорфі Карла Акермана, яка й нині живе в Чорноморці, поділилася з редакцією Південна Медіа Мережа родинними світлинами періоду 60-х років. На цих світлинах можна побачити, якою була Чорноморка до початку її сучасного руйнування.
На першій світлині позаду галасливої та веселої компанії ми бачимо будівлі ванно-лікувального закладу, ресторану та рятувальної станції. До речі, саме ця станція, побудована у 1888 році, була культурним центром Люстдорфа початку 20-го сторіччя. В ній існував зал імені М.В. Гоголя, в якому організовувались спектаклі, концерти, творчі вечора.
На другій світлині — сам Карл Акерман. А поряд з ним — білосніжна скульптурна композиція. Таких скульптур на улюбленому серед відпочиваючих місці — набережному мостику — було дві.
На останній світлині — балка поряд із вулицею Політкаторжан, де зараз знаходяться стихійні городи. У 60-х там був простір та роздолля навіть для коней. Їх приводили сюди пастися з конюшень колгоспу імені Карла Лібкнехта, до речі колгоспу-мільйонника, найбагатшого в Радянському Союзі, який теж був побудований німецькими колоністами.