СОВІНЬЙОН ВИНЕН…ЧОМУ ООЕК ПОГРОЖУЄ ЖИТЛОВОМУ МАСИВУ ТЕМРЯВОЮ?

Між совіньйонівським «Комунсервісом» та енергопостачальником триває листування: організація, що обслуговує житловий масив та фактично є посередником між кінцевим споживачем та ООЕК, наполягає на припиненні процедури відключення Совіньйону від світла; ООЕК, у свою чергу, вимагає повного погашення боргу. А він на початок жовтня складав майже 6 мільйонів гривень. 18 жовтня «Комунсервіс» знайшов гроші та частково погасив борг, перерахувавши 1,95 мільйона гривень. Але більша частка боргу — майже 4 мільйони — залишається, створюючи загрозу припинення енергопостачання.

Виникає цікаве питання: на що спирається постачальник, коли погрожує вимкнути світло в цілому житловому масиві? Ми бачимо в листі-відповіді ООЕК до «Комунсервіса» посилання на «Правила роздрібного ринку електричної енергії», отже на внутрішньогалузевий документ, який не має бути вище державних законів та постанов уряду. Тому нагадаємо: під час дії воєнного стану в Україні заборонено відключати абонентів від послуг ЖКГ через заборгованості, а також зупиняти їхнє надання — ці заборони регулюються відповідною урядовою ухвалою.

Інший аспект — суто моральний. Енергетика України останнім часом зазнала значних втрат, майже 40 відсотків енергетичного комплексу зруйновано, та заради того, щоб у наших домівках було світло, енергетики героїчно працюють на межі можливостей. Великих ресурсів зараз потребують відновлення енергосистеми та своєчасна виплата заробітної плати звичайним працівникам. Тому, якщо у кінцевого абонента є така можливість, навіть якщо він знаходиться закордоном, рахунки, звісно, треба сплачувати.

ЯК ВИНИКЛА ЗАБОРГОВАНІСТЬ?

Борги зі сплати за споживану електроенергію виникли в Совіньйоні не сьогодні. Протягом 13 років, з 2009-го, адміністрація житлового масиву постійно звертається до місцевих жителів із проханнями погасити борги та залякує листами від енергопостачальника щодо знеструмлення масиву. Але якщо раніше суми загального боргу ледь досягали мільйона гривень, і це — здавалося вже серйозно, то зараз ця сума зросла в шість разів. Ми проаналізували деякі з причин. Насамперед, багато жителів Совіньйону виїхало за межі України, деякі з боргами, що накопичились до 24 лютого. Працювати з такими боржниками було важко навіть у мирний час, а зараз, коли вони далеко, а в країні війна, ще важче. По-друге, має місце звичайна крадіжка електроенергії. Частина домогосподарств, особливо в старій частині житлового масиву — Совіньйоні-Дачному та Совіньйоні-1 — користується прихованими всередині ділянок лічильниками. Інспектори не мають доступу до цих лічильних пристроїв, що дає простір для махінацій з показниками споживання. Про це добре знає засновник Совіньйону Олександр Сачков, але нічого не робить, бо в модернізацію лічильників (хоча б винос за межі ділянок, не говорячи вже про автоматизацію збору показників) хтось повинен вкласти гроші. Ані власники будинків, ані «Комунсервіс» витрачати на це кошти не хочуть. Хоча перш за все це потрібно саме «Комунсервісу».

Втретє, енергоспоживання складається не тільки з працюючих пральної машини, телевізора та увімкнених лампочок в приміщеннях. Це ще й вуличне освітлення, робота насосів, які забезпечують безперебійне водопостачання та водовідведення. Отже, загальні потреби, за які сплачують разом усі жителі. Ви можете бути закордоном, ваш будинок знеструмлений, а показники лічильника нульові, тим не менш вам потрібно сплачувати загальні витрати електроенергії, яка потрібна для життєзабезпечення всього житлового масиву. На жаль, деякі совіньйоновці цього не розуміють.

Ще один аспект, який впливає на формування боргу — це колективна (без)відповідальність. Колись у Совіньйоні активно обговорювалась тема відмови від посередника в особі «Комунсервіса» та укладання індивідуальних договорів із енергопостачальником. У разі, якщо б цю ініціативу втілили в життя, ООЕК погрожував би відключенням світла тільки окремим боржникам, а не всьому житловому масиву. Але «Комунсервіс», для якого цю «валізу» тяжко нести, проте шкода викинути, за підтримки совіньйоновських кооперативів, відстояв право на перепродаж електроенергії зі своєю маржою, та ще й з додатковими «обслуговуючими» 32 копійками за кіловат-годину. Так і продовжують деякі жити за принципом «якщо не я заплачу, мій сусід за мене заплатить».

РОБИМО ВИСНОВКИ

Незважаючи на погрози, в цій неприємній ситуації ООЕК навряд чи знеструмить цілий житловий масив із більш ніж 3-х тисяч абонентів. Скоріше, ці погрози мають за ціль психологічний тиск на боржників. Але, якщо відключення станеться, Совіньйон залишиться не тільки без світла, але й без водопостачання та водовідведення, які забезпечуються роботою електричних насосів. А далі — темрява зі смородом протягом певного часу та суди, які, за наявністю у позивача зубастих адвокатів, повернуть ситуацію до ладу.

Але є й інший шлях — домовлятись із ООЕК про поступове погашення боргу, вмовляючи почекати, та вмикати режим тотальної економії. Наприклад, за рахунок вимкненого вуличного освітлення. Наразі вулиці Совіньйону в вечірній час темні, більшість інфраструктурних об’єктів не використовують ілюмінацію. Більшість, але не всі. Ось кав’ярня, яка нещодавно відкрилась в будівлі в’їздної арки в Люстдорфі, світиться всією можливою ілюмінацією, нехтуючи економією. Мабуть, кава там смачна…