ЧЕРГИ НА АЗС І В ВІЙСЬКОМАТАХ, ТЕРОБОРОНЦІ ТА НАРОДНА ДРУЖИНА — ЯК ПОЧИНАЛАСЯ ВІЙНА 4 РОКИ ТОМУ

24 лютого… 4:00… Перші вибухи в багатьох містах України. Перші вибухи в мирній Одесі, яка ще спала. Спочатку — жах і нерозуміння, що робити… Життя назавжди поділилося на “до” та “після”.

Тоді ще ніхто не уявляв, скільки людських життів і родин, міст і сіл зруйнує ця клята війна. Чи вірили, що вистоїмо? Не мали права не вірити. Але зпочатку була паніка.

У той перший день повномасштабної війни, в зв’язку з введенням військового стану в Україні, в Таїровській територіальній громаді перестали працювати заклади освіти та Центр надання адміністративних послуг. А основні підрозділи Таїровської селищної ради працювали в екстреному режимі.

З ранку виїзд із Чорноморки в бік міста був фактично заблокований автівками. На АЗС, в супермаркетах та навіть маленьких магазинах утворилися величезні черги. А на великих і навіть маленьких перехрестях з’явилися протитанкові “їжаки”.

А хто пам’ятає, які черги з добровольців стояли біля районних територіальних центрів комплектування? Так, і це було. Створювались підрозділи тероборони, до яких йшли не тільки колишні військові, що мають досвід — брали зброю до рук вчителя, підприємці, інженери, сантехніки…

У населених пунктах громади, зокрема в Совіньйоні, Чорноморці, Дружному з’являлись народні дружини, щоб протистояти можливому мародерству та захистити свій дім від ворога. Адже ворожі пропагандисти дійсно обіцяли захоплення Одещини… Патрулював вулиці громади й Таїровський селищний голова Тимур Хасаєв.

В перші тижні центральний пляж Чорноморки перетворився на кар’єр, де видобувають пісок. Сотні волонтерів завантажували мішки з піском в автівки — для того, щоб захистити блок-пости, адміністративні будівлі, школи, дитсадки, об’єкти культурної спадщини.

А ми усі спрагло стежили за новинами: Буча, Гостомель, зруйновані міста та евакуація мирного населення, острів Зміїний, світова ізоляція країни-агресора, підтримка України з боку багатьох держав.

Південна Медіа Мережа щоранку інформувала своїх підписників, даючи оперативну інформацію по ситуації в громаді, області, країні та на фронті.

Зважаючи на терор, який з перших днів чинила країна-агресор на мирні міста, в Таїровській громаді одне за одним почали відкриватися укриття та бомбосховища.

І все ж таки життя перемагає: вже 14 березня 2022 року, згідно рекомендацій МОН, у закладах освіти Таїровської громади відновився освітній процес.

Міжнародні гуманітарні та волонтерські організації привозили в українські громади, зокрема Таїровську, продуктові набори, засоби гігієни, речі першої необхідності та роздавали їх нужденним. Громада прийняла тисячі переселенців із окупованих і прифронтових територій, допомогла з житлом і роботою, а “Волонтери Таїрова” надали саме необхідне — одяг, предмети побуту, навіть інвалідні візки. Ще одна волонтерська організація — “Два кольори” — в подвалі будинку в Червоному Хуторі невтомно плела для військових маскувальні сітки, які зберегли не одне життя.

Як кажуть, оборона не можлива без надійного тилу. Наприкінці минулого року Таїровська селищна рада підрахувала, що на підтримку Сил оборони з бюджету виділила понад 135 мільйонів гривень. Це критично важливі на передовій дрони, РЕБи, обладнання для шпиталю — кожен запит військових не залишається без розгляду та допомоги.

4 роки ми живемо в стані війни, майже щоденного стресу, руйнування економіки та критичної інфраструктури. Все частіше без світла, тепла та води. Але ми стійкі! Ми вистаємо! І ми вдячні кожному українському захисникові, який боронить нашу країну та її майбутнє! Та пам’ятаємо кожного Героя, хто загинув у цій війні! Дякуємо! Низький уклін!

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Підписуйтеся на наші канали:
Telegram | Viber
YouTube | Facebook